Сьогоднішнє Євангеліє говорить нам не тільки про гріх і покаяння, але і про прощення, яке нам дається Богом. Коли блудний син, що прийшов до себе шляхом страждань, недолі, самотності, відкинутості, попрямував до рідної домівки і коли він був ще далеко від дому, хоча вже міг здалека бачити його обриси, батько, який, імовірно, багато-багато разів виходив і вдивлявся вдалину, чекаючи повернення свого сина, – батько його побачив. І Євангеліє нам каже, що в серці його загорівся жаль і ласка: ” Його син був йому милий”, – і не чекаючи його приходу, він, старий, ображений, знедолений гріхом і безсердечністю свого сина...

Кожен, хто хоч раз був присутній на православному богослужінні, неодмінно звертав увагу на красу й урочистість облачення. Різноманітність кольрів є невід'ємною частиною церковно-літургічної символіки. В гаму кольорів облачення входять усі кольори веселки: червоний, жовтий, оранжевий, зелений, блакитний, синій, фіолетовий; їх сукупність – білий колір, і протилежність останього – чорний. Кожна барва належить до певної групи святкових днів або днів посту.

Звична картина наших днів – зустріч архієрея (митрополита, Патріарха) з високопоставленими людьми. Привітання, посмішки, і президент (прем'єр-міністр, спікер парламенту тощо) святково протягують священнослужителю свою руку для рукопотискання…

Православний храм — це місце особливої присутності Бога на землі. Поводитися в храмі потрібно благоговійно, так, щоб не образити величі святині, не накликати на себе гніву Божого.

Що насамперед робить людина, котра переступає поріг храму? В дев’яти випадках із десяти — підходить до свічного ящика. З маленької воскової свічки починається наше практичне християнство, входження у Церкву. Неможливо уявити собі православний храм, у якому не запалюють свічок...