ВІДБУВСЯ АРХІЄРЕЙСЬКИЙ СОБОР УАПЦ

КИЇВ. 26 серпня у приміщенні Патріархії відбувся Архієрейський Собор УАПЦ. У Соборі, що відбувся під головуванням Предстоятеля УАПЦ, взяли участь усі архієреї цієї Церкви. А саме: МЕФОДІЙ, Митрополит Київський і всієї України, Предстоятель УАПЦ; АНДРІЙ, Митрополит Галицький; РОМАН, Митрополит Вінницький і Брацлавський; ІОАНН, Архієпископ Уманський; ПЕТРО, Архієпископ Крефальда і Бона; МАКАРІЙ, Архієпископ Львівський; ФЕОДОСІЙ, Архієпископ Дрогобицький і Самбірський; ІЛАРІОН, Єпископ Черкаський і Кіровоградський; МИХАЇЛ, Єпископ Фастівський, вікарій Київської єпархії; ВОЛОДИМИР, Єпископ Житомирський і Поліський.

Предметом розгляду Собору стала церковно-конфесійна ситуація в Україні, що склалася  після візиту Патріарха Московського і всієї Русі, а також актуальні проблеми життя УАПЦ. Ознайомившись із Заявою Патріархії УАПЦ, яку було оприлюдено раніше, Архієрейський Собор схвалив позицію, яку було в ній викладено, та визнав її такою, що віддзеркалює офіційну точку зору УАПЦ. Архієреї також прийняли Звернення до Святішого Патріарха Вселенського Варфоломія та обговорили подальші шляхи розвитку УАПЦ. 

У Зверненні Архієрейського Собору УАПЦ до Вселенського Патріархату міститься думка, що церковне розділення в Україні відбулося «внаслідок кризи церковної свідомості, що відійшла від ідеалу християнського універсалізму». Єпископат УАПЦ просить Вселенського патріарха «не лише молитися за улікування розколу в Україні, але й надати нам ліки, що зможуть зцілити рани на тілі Української Церкви». Як свідчить текст Звернення, під такими «ліками» маються на увазі дві речі. По-перше, це благодатний вплив Вселенського Патріархату на формування нової – більш універсалістської – церковної свідомості в Україні.  вдосконалення церковної свідомості в Україні. А, по-друге, благословення Патріарха Варфоломія на входження УАПЦ до складу Вселенського патріархату на правах автономії.

«Ми закликаємо Вселенський Патріархат, – пишуть архієреї УАПЦ, – розробити  та здійснити цілісну богословсько-церковну програму, метою якої є утвердження в Україні кафолічності церковної свідомості. Зокрема, на нашу думку, для оздоровлення церковної свідомості було б надзвичайно актуальним: 

• залучення провідних богословів Вселенського Патріархату до вирішення української церковної проблеми;
• співпраця богословів Вселенського патріархату з провідними гуманітарними та богословськими школами України;
• втілення видавничої програми, яка б мала на меті ознайомлення українських православних християн зі здобутками богословської думки Вселенського патріархату, зокрема, в царині еклезіології, канонічного права та історії Вселенського патріархату;
• участь представників Вселенського патріархату в наукових заходах в Україні та більш широке, ніж до сьогодні залучення чільних представників православних науковців України до наукових та інших заходів, що проходять за ініціативою або за сприяння Вселенського патріархату;
• відкриття в Києві подвір’я або інформаційно-культурного центру Вселенського Патріархату.

З іншого боку, єпископат Української Автокефальної Православної Церкви ще раз засвідчує перед лицем Матері-Церкви, що заради виходу зі штучної канонічної ізоляції та відновлення співпричастя зі вселенським православ’ям, наша Церква готова та прагне увійти до складу Вселенського Патріархату на правах автономії».

Серед інших знакових та важливих підсумків Собору – рішення про відкриття загальноцерковної аспірантури УАПЦ у Києві, створення підзвітної Соборові Літургічної Комісії та офіційне рішення про заснування декількох нових єпархій, на які незабаром буде призначено нових єпископів.

На прохання Предстоятеля архієреї також розглянули питання щодо можливості зарахування до лику святих видатного церковного діяча та богослова Арсена Річинського, який відбув десять років у радянських таборах та помер на засланні за свою релігійну діяльність. Оскільки за статутом УАПЦ зарахування до лику святих відбувається на Помісному Соборі, єпископат УАПЦ прийняв рішення зарахувати сповідника віри Арсена Річинського до місцевошанованих святих. Патріархії УАПЦ доручено підготувати житіє святого сповідника Арсена та написати його ікону.  

Собор також вивчив та схвалив розгорнуте Послання Предстоятеля УАПЦ Блаженнішого митрополита Мефодія до священства УАПЦ, де міститься критичний огляд новітньої історії УАПЦ та окреслено шляхи виходу з церковної кризи. У Послані докладно визначається місце та позиція УАПЦ в сучасному церковному житті України. Як вважає автор послання Блаженніший Мефодій, завдання, що стоять сьогодні перед УАПЦ, можна вирішити лише спираючись на нову формацію священства. У Посланні також йдеться про церковну ідентичність УАПЦ, унікальність її позиції порівняно з УПЦ та УПЦ КП, важливість удосконалення її життя, зокрема, можливі шляхи вдосконалення місіонерської роботи УАПЦ, необхідність здійснення богословської редакції базових богослужбових текстів УАПЦ, відродження літургічних традицій давньої Київської Митрополії. Згідно рішення Собору, цей текст Блаженнішого митрополита Мефодія визначено таким, «що визначає головні напрямки розвитку УАПЦ».

Як зазначив голова Богословсько-канонічної Комісії УАПЦ архієпископ Іоан Модзалевський, «рішення Собору це – відповідь УАПЦ на нову ситуацію в українському православ’ї». На думку владики Іоана, модернізація РПЦ, яка здійснюється сьогодні патріархом Кирилом, вимагає від Українських Церков не лише критичного аналізу, але й максимальної місіонерського активності. «Позитивний аспект візиту патріарха до України, каже владика Іоан, полягає у тому, що він поставив нас перед необхідністю внести нові богословські та місіонерські акценти до нашого церковного життя». Особливу цінність, на думку голови Богословської Комісії, з цієї точки зору має концептуальне Послання Предстоятеля до священства УАПЦ з нагоди 20-річчя відновлення автокефалії. «Це програмовий документ, підкреслює архієпископ Іоан, що не лише демонструє об’єктивний та глибокий погляд на проблеми сучасної УАПЦ, але й окреслює шляхи розвитку УАПЦ в майбутньому».